Фрістайл, Ната Нєдіна - Калинонька

Літній вечір знову солов'ї піснею милуються
Над рікою стелиться туман тихим бережком
Місяць знову запрошує зірок на веселий зоряний танок, а зі мною журиться калина під вікном
Калинойко, калинойко, бороть допоможцю дай
І таємницю вічного кохання розгадай
Він живе і про мою любов навіть не підозрює
Я ж ніяк отих потрібних слів не знаходжу, ні
Як йому про все розповісти